2025-05-15

Українську вишивку називають “Молитвою без слів”, а сорочка – вишиванка є головним оберегом людини. Сьогодні, 15 травня, наша країна вдягається у кольорові вишиванки, а серця наповнюються гордістю за нашу унікальну традицію та культуру. День Вишиванки – це час вшанування символів, які об’єднують нас у велику родину українського народу.
Вишиванка – це не просто одяг, вона є своєрідним витвором мистецтва, який відображає наше минуле, наші традиції та національну гордість. Вона є символом нашої самобутності та відданості своїм корінням.
До Всеукраїнського дня вишиванки в бібліотеці розгорнута виставка «Вишиванка – твій генетичний код».

>>>

2025-05-14

14 травня 1925 року виповнюється 105 років від дня народження Ярослави (Слави) Йосипівни Стецько ( 1920 – 2003) ,, української політичної діячки, народного депутата України, голови Проводу ОУН(б) (до 2001) та Конгресу Українських Націоналістів (з 1992), співорганізатора Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, журналістки. Жінки, яка творила незалежну Україну.
Слава Стецько була дружиною ідеолога ОУН Ярослава Стецька. П’ятдесят років свого життя Слава Стецько змушена була провести в еміграції. Але «усе її життя було підпорядковане одній місії – здобути незалежну Українську державу від Сяну по Кавказ.».

>>>

2025-05-13

13 травня 2025 року виповнюється 110 років Анищенко Миколі Федоровичу ( 1915 – 2009), заслуженого художника театру, графіка, сценографа, члена Національної спілки театральних діячів України , члена Національної спілки художників України .
На запрошення видатного актора і режисера Гната Юри оформляв постановки в Київському театрі ім. І. Франка, а також співпрацював з Харківським театром ім. Т. Шевченка.
Микола Федорович був прекрасним пейзажистом. Живопис йому викладав учень Іллі Рєпіна. Створював пейзажі і натюрморти, жанрові композиції, у яких відтворено побут, обряди рідного народу, героїчні сторінки історії запорізького козацтва («Богдан Хмельницький» (1979), «Друзі-козаки після походу» (1980), «Козак Мамай» (1980), «Кобзар», «Біля куреня» (1981), «Українська мати (Мадонна)» (1982) та ін.). Його картини зберігаються в багатьох музеях України, музеях майже всіх країнах Європи, а також приватних колекціях в Україні, Європі, Канаді.

2025-05-12

12 травня 2025 року виповнюється 160 років від дня народження Софії Окуневської-Морачевської. , першої жінки-лікаря в Австро-Угорщині, письменниці, активістки жіночого руху. Софія Окуневська – унікальна та неповторна особистість в історії України, яка не може залишатися поза нашою увагою. Це перша українка, яка отримала ступінь доктора медицини і це стало величезним успіхом для українського руху. А написавши докторську дисертацію стала ще й першою жінкою зі ступенем докторки медицини. Софія була дуже талановитою, ерудованою людиною, якою захоплювалися Іван Франко та Василь Стефаник. А її подруга Ольга Кобилянська про неї писала так: “Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла”. ЇЇ біографія — це приклад наполегливості та боротьби зі стереотипами часу.

2025-05-09

9 травня – День Європи.
Щорічне відзначення Дня Європи в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 року № 339 «Про день Європи».
Україна – єдина держава, не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи. Прагнення до європейського рівня життя, європейських цінностей і стандартів визначило європейський вибір нашої країни. Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного українця.
Європейські країни – багатогранні. Вони дали світу величезну кількість відомих діячів: музикантів, художників, скульпторів, співаків, письменників.
З нагоди святкування Дня Європи та Дня Європи в Україні бібліотека УКД пропонує Вам переглянути книжкову виставку «День Європи в Україні»

>>>

2025-05-07

Івано-Франківськ відзначає своє 363-річчя
Івано-Франківськ відзначає день міста 07 травня. Саме цього дня 1662 року йому було надане Магдебурзьке право Місто було засноване як фортеця для захисту від набігів кримських татар. Після першого розділу Польщі 1772 року місто відійшло до імперії Габсбургів. Під час Першої світової війни, у 1915-1916 рр. за місто точились жорстокі бої. Після розпаду Австро-Угорщини була створена Західно-Українська Народна Республіка. Станислав був її столицею. В травні 1919 року місто зайняли польські війська, і з тих пір до розділу II Речі Посполитої СРСР і Третім Рейхом (1939) він – столиця Станіславівського воєводства Польщі. У вересні 1939 року зайнятий радянськими військами, перейменований в Станіслав і включено до складу УРСР. У 1962 р. місто відзначило своє 300-річчя і було перейменоване. З тих пір воно носить ім’я видатного українського письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут бував, писав і читав свої твори.
Сьогодні Івано-Франківськ – надійний тил, прихисток і волонтерський хаб Ми усі разом працюють на перемогу України.
Бібліотека УКД запрошує відвідати тематичну виставку літератури « З любов’ю до міста»

>>>

2025-05-05

5 травня виповнюється 125 років з дня народження Юрія Липи ( 19000 – 1944 ), українського письменника, лікаря, філософа, ідеолога українського націоналізму. Юрій Липа — одна з найвеличніших зірок, що з’явилась на суспільно-політичному та літературному небосхилі України XX століття.
Науковий та літературний доробок Юрія Липи нараховує понад 360 праць, серед них – статті, вірші, рецензії, переклади. Найголовніші його науково-політологічні праці: «Призначення України» (1938), «Розподіл Росії» (1941), в яких автор досліджує питання геополітичного становища України у світі; а також інші твори: роман «Козаки в Московії: Роман із ХVII століття» ; збірка поезій «Суворість» (1931), «Вірую: вибрані вірші» (1938), збірник «Поезії», укладений Є. Маланюком , «Світлість» , «Суворість: патріотичні поезії» , «І прийде час: поезія» ; літературознавчі есе «Бій за українську літературу» (1935) та ін. Він співзасновник низки літературних організацій, серед яких «Авангард», «Ми», «Сонцесвіт», «Варяг», «Танк». Був Юрій Липа й унікальним перекладачем, зробив вражаючі переклади поезій Мюссе і Мопассана, сонетів Шекспіра. Від 1942 підтримував тісні зв’язки з УПА Став організатором підпільних курсів з медичної підготовки під час війни. Ще майже сто років тому він передбачав можливість розпаду Росії на окремі держави.
Доробок Юрія Липи важко переоцінити. Адже він здійснив неабиякий внесок у розвиток української геополітичної думки середини ХХ ст.

>>>

2025-04-29

29 квітня 2025 року – 150 оків від дня народження Модеств Менцинського (29.04.1875–11.12.1935)
Модест Менцинський – знаменитий тенор, якого Європа знала як чудового виконавця. Навчався у Львові в консерваторії в професора Валерія Висоцького. Дебютував у 1901 році у Франкфурті в партії Ліонеля в опері Ф. Флотова “Марта”. З 1903 до 1910 року був солістом оперного театру в Стокгольмі, виїжджаючи на виступи в різні міста Європи. У Львові в Міському театрі він співав у 1903 та 1909 роках. У 1912, 1924, 1925 і 1928 він концертував у Галичині (Львів, Станіслав, Коломия, Стрий та ін.). Це був митець світового масштабу, який залишив яскраву сторінку у світовій оперній культурі. За висловом Миколи Колесси «….тепер, з перспективи багатьох років, оцінюючи величезне значення Модеста Менцинського для української культури, ми можемо констатувати, що і в тодішних несприятливих умовах він вписав світлу сторінку в наш музичний літопис і наш народ може по праву гордитися своїм великим сином».

2025-04-28

Сьогодні, 28 квітня 2025 року – 100 років від дня народження Миколи Івасюка (1865-1937 ) – видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору. Він створив чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії, оскільки гаряче підтримував боротьбу українців за свою державу.. Широке визнання здобули іконостаси Миколи Івасюка в Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо – історичні картини.
На жаль, доля більшості його творів невідома, адже у 1937 році мистець став жертвою сталінських репресій і його роботи підпали під заборону і знищення. В Україні є не більше 15 картин Миколи Івасюка. На щастя, у колекції NAMU збереглася найцінніша робота художника, над якою він працював понад двадцять років (!) – «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». Крім усього, це найбільша картина експозиції музею – 367 х 538 см.

2025-04-26

26 квітня 2025 року – 135 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1937), українського поета Розстріляного відродження, перекладача, літературознавця, лідера неокласиків, видатного лектора, феноменального інтелектуала. Він належав до інтелігентського гуртка, що сформувався довкола художника Георгія Нарбута. М. Микола Зеров – не лише блискучий інтелектуал 1920-х. Це постать, актуальна доти, доки ми читаємо і міркуємо про українську культуру. Думки поета, “закодовані” в образи, не втрачають своєї естетичної цінності й нині.
Микола Зеров – людина, яка неймовірно відчувала слово.

2025-04-23

23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Це свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів та читачів, яке було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року.
Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості.
Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!
До Всесвітнього дня книги і авторського права в бібліотеці підготовлено книжкову виставку.

>>>

2025-04-21

21.04. 2025 р. – 110 років від дня народження Яце́нко Володи́мира Федосі́йовича (21 квітня 1915 —2010)
Український художник, майстер пейзажу, автор мистецтвознавчих праць. Член Національної спілки художників України.
Працював в галузі жанрового і пейзажного малярства: «Над Дніпром» (1957), «На Чернечій горі» (1960), «Новобудови Києва» (1965), «На Запоріжжі» (1964 — 1965), «Вітер» (1969), «Літній день» (1970) та ін. Автор монографії «М. С. Самокиш» (1945) і альбому «Микола Самокиш» (1979). Роботи Володимира Яценка представлені в художній колекції Острозького державного історико-культурного заповідника .

2025-04-18

18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць, започаткований з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС). Рішення про відзначення дати прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році.
В Україні це свято встановлене Указом Президента України «Про День пам’яток історії та культури» від 23 серпня 1999 року №1062/99 і створене на підтримку ініціативи багатьох вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’яток історії та культури і спрямоване на підвищення обізнаності громадськості з розмаїттям вітчизняної культурної спадщини та необхідністю її збереження для майбутніх поколінь.
Мета свята – підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.
Бібліотека УКД пропонує читачам добірку книг, які ознайомлюють читача з унікальними пам’ятками історії та культури України. Книги, представлені на виставці розповідають про визначні місця України – церкви, собори, замки і фортеці.

>>>

2025-04-18

Іван Гордійович Катрушенко (1925 — 2012) — український художник; член Спілки художників України. 100 років від дня народження.
Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953), де викладачами були Семен Лазеба, Роман Сельський, Григорій Смольський, Микола Федюк, де й працював старшим викладачем (1963—65). У 1953—1963 роках працював науковим співробітником Музею українського мистецтва у Львові (1953—63). Багато років був головою секції графіки у Львівській обласній Спілці художників. Учасник республіканських та всесоюзних мистецьких виставок від 1960 року.
Основні галузі творчості Івана Катрушенка — станкова і книжкова графіка (плакат, екслібрис); основна техніка — ліногравюра. Окремі роботи митця зберігаються у Національному музеї у Львові, зібранні Львівської академії мистецтв.

2025-04-17

17 квітня – 170 років від дня народження Марії Карпівни Тобілевич (Садовської-Барілотті) (1855-1891). Співачка-сопрано, драматична акторка, сестра І. Тобілевича, М. Садовського і П. Саксаганського.
Мистецький шлях Марії тривав недовго – усього 12 років. Життя також – лише 36. Однак і за такий короткий термін можна встигнути так багато, щоб про тебе згадували й через століття. Сучасники називали її «українським соловейком». Виступила майже в усіх жіночих оперних партіях.
М. К. Садовська-Барілотті увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 рр. XIX ст. Однією з найсильніших ролей Садовської-Барілотті була роль Софії в драмі «Безталанна».
анас Саксаганський, брат Марії, згадував про її спів так: «Передати характер її співу неможливо: в ньому відбивався весь нарід, його поезія, його почуття».

2025-04-14

14 квітня – 130 років від дня народження Йосифа Гірняка (1895-1989) , українського та американського театрального актора, режисера, учня та послідовника Леся Курбаса. Разом із дружиною Олімпією Добровольською заснував Український Театр в Америці та Театр слова (США).
У 1919 р. співпрацював з «Молодим театром» у Києві. У 1922 р. став членом Мистецького Об’єднання «Березіль», розпочав працювати з театром Леся Курбаса. У 1934 р. Гірняка було заарештовано та засуджено. Актор розділив долю багатьох сподвижників та учнів Леся Курбаса й відбував покарання в таборі «Ухтопечлаг». У період Другої світової війни повернувся на Галичину, де продовжив свою сценічну діяльність у Львові, в драматичній трупі Львівського оперного театру. У 1944 р. Гірняк разом із дружиною Олімпією Добровольською виїхав спочатку до Австрії, а згодом — Німеччини. У містечку Ляндек (Австрія) заснував Театр-студію Й. Гірняка та О. Добровольської, з яким виступав у таборах ДіПі в Австрії та Баварії.
У 1949 р. Йосип Гірняк та Олімпія Добровольська емігрували до Нью Йорка, США, де продовжили свою діяльність. Першою постановкою на американській землі стала вистава “Мати і я” за М. Хвильовим. У заснованому подружжям Українському театрі в Америці були поновлені деякі вистави “Березоля”, зокрема, “Мина Мазайло” за М. Кулішем, в якій головну трагікомічну роль блискуче виконував Йосип Гірняк. Помер мистець у 1989 р. в Нью Йорку, похований на українському католицькому цвинтарі Св. Марії у Фокс Чейз (Філадельфія, Пенсильванія). Залишив по собі низку статей про український театр та власні «Спомини» (1982).

2025-04-11

1 квітня – 90 років від дня народження Петра Думича (1935-2009) українського майстра художнього скла; члена Спілки художників України Серед робіт — набори для пиття, декоративні вази, скульптури, штофи, графини, куманці, анімалістична пластика, зокрема: посудина «Ведмідь» (1967); ваза «Плетена» (1968); підсвічник (1970); скульптури «Ведмедик» (1958), «Білочка», «Лебідь», «Ведмежа» (усі — 1960), «Лев», «Риба» (обидві — 1973); набір «Червоний куманець» (1974); фляги «Польща» (1975); декоративні штофи «Карпати» (1975).
Твори зберігаються в Музеї етнографії і художнього промислу, Музеї українського народного декоративного мистецтва, Сумському, Харківському художніх музеях.

2025-04-07

Микола Частій, (1905–1962), оперний співак , музикант, народний артист України (1941), лауреат Державної премії 1950 року.
Музичну освіту здобув у Харківському музично-драматичному інституті. Соліст театрів опери та балету в Харкові (1930 — 1935), Києві (1935 — 1941 і 1944 — 1958) та в Тбілісі (1941 — 1944). Партії: Тарас (“Тарас Бульба” М.Лисенка), Сусанін (“Іван Сусанін” М.Глінки), Цангала (“Даісі” Паліашвілі). Концертна діяльність (часто виступав разом з Оксаною Петрусенко і у 1937 р. блискуче записав на пластинку дует з нею “Ой, у полі вітер віє”).
Їм’я Миколи Частія стоїть в одному ряду з видатними співаками.

2025-04-04

4 квітня, у 1915 році народився український політичний діяч, член ОУН Микола Лемик, який відомий тим, що вчинив атентат (політичне вбивство) проти Олексія Майлова (чекіста і секретаря консульства СРСР у Львові) у 1933 році. Лемику було лише 18, коли Організація українських націоналістів у Західній Україні постановляє змусити звернути увагу світової громадськості на Голодомор в Україні.
Був засуджений польським окупаційним режимом до смертної кари, яку зміг уникнути. Від 1941 року — крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях, за що розстріляний німецько-нацистськими окупантами. Загинув легендарний месник у жовтні 1941 року, заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).
Так чесно і самовіддано життя вдається прожити не кожному. Справа Миколи Лемика продовжує жити і сьогодні.

2025-04-02

ЛИФАР Серж (Сергій Михайлович; 02.04.1904–15.12.1986) – 120 років від дня народження.
Серж Лифа́р — український артист балету, балетмейстер, теоретик танцю, один із найвидатніших танцівників XX століття. Був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, почесним президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. Написав понад 20 праць із проблем балету (зокрема “Маніфест хореографа”, 1935, “Історія балету”, 1966), опублікував кілька мемуарів. Від 1955 викладав історію і теорію танцю в Сорбонні. Був визнаний кращим танцівником і хореографом Франції. Загалом працював у паризькій “Grand Opera” більше 25 років: був прем’єром (1929–56), гол. балетмейстером і педагогом (1929–45, 1947–58, 1962–63, 1977); усього поставив 200 балетів (переважно одноактних) і дивертисментів в операх, сам танцював у них. Як запрошений хореограф ставив спектаклі в інших театрах Франції і за рубежем. У 1994 з нагоди його 90-річчя в Києві було започатковано Міжнародний конкурс балету ім. С.Лифаря. У наші дні в Лозанні з’явився пам’ятник, дарунок від киян: Ікар з піднятими руками-крильми, наче прагне злетіти у небо. На постаменті скромний напис: «Serg Lifar de Kiev» — «Серж Лифар з Києва».

2025-04-01

Плато́н Тимофі́йович Бори́сполець (01.04.1805 — 30.06.1880 ) — художник зі старого роду козаків-християн Київської Русі-України, співученик і знайомий Тараса Шевченка.
У Києві у Андріївській церкві знаходиться картина «Проповідь святого Андрія скіфам» – єдине велике полотно художника, що дожило до нашого часу. У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві є невеликі роботи його пензля: «Пейзаж» і «Жандарм». У музеї Тараса Шевченка в Баришівці експонується портрет, написаний П. Бориспольцем. Платон Борисполець – автор портрета композитора Олександра Даргомижського.
Загалом тепер відомі лише лічені картини П. Бориспольця. Оце і все, що пощадив час. Можливо, в галереях його картини експонуються як роботи невідомого художника, і прийдешні дослідження впишуть їх в історію українського мистецтва.

2025-04-01

1 квітня – Міжнародний День Сміху!
День сміху відзначається 1 квітня. Оскільки, в Україні триває повномасштабна війна проти російських окупантів, здавалося б, не до сміху. Але українці – незламний та веселий народ, наше національне почуття гумору – це вбудований механізм відновлення і повернення стійкості.
Українці були завжди щедрими на гумор і сатиру. Свого часу на весь світ прославилися такі видатні українські гумористи: Остап Вишня, Степан Олійник, Павло Глазовий та ін.
Сьогодні, як ніколи, важливо знайти привід для посмішки. Пам’ятаймо, що гумор і сміх — відмінна зброя. Гумор – це про свободу Все буде Україна! Сміємося, бо не здаємося!
До дня гумору працівниками бібліотеки УКД оформлена виставка «Майстри українського гумору», на якій представлені гумористичні твори класиків, так і сучасних авторів.

>>>

2025-03-27

27 березня відзначають своє професійне свято всі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. День театру щорічно святкують в усьому світі з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Вперше про театр згадується в джерелах, що датовані 497 роком до н.е.. Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд та міфів.
Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.
До Міжнародного дня театру в бібліотеці УКД підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить книги з історії розвитку театрального мистецтва, відомості про найвидатніших корифеїв театральної сцени та літературу про різноманітні театри світу.

>>>

2025-03-29

70 років від дня народження Леоніда Авакумовича Гопанчука ( 29 березня 1955—вересня 2013) — українського живописця, портретиста, заслуженого художника України (2009), члена НСХУ
Леонід Гопанчук у мистецтві України XX – XXI століть вбачається як яскрава особистість, патріот, митець, який вніс значний вклад у розвиток історичного живопису і портрету.
Творчість Гопанчука тяжіє до релігійної та історичної тематики. Вдаючись до комбінацій мистецьких стилів, художник підкреслює у людині духовне начало, Божественне осяяння і натхнення. Найбільше привертає увагу у його полотнах яскравий колорит — з наданням окремим кольорам та відтінкам символічного і навіть містичного значень.
Леонід Гопанчук – автор масштабного мистецького проєкту «Святині України-Руси». Художник створив серію полотен, якими активно пропагує повернення українців до національних святинь, до усвідомлення своєї національної гідності. Закоханий у рідну Україну, митець відкриває у своїх роботах наші сакральні місця: Кам’яну Могилу, Хортицю, Батурин, Чигирин, Берестечко, Хотин…
Леонід Авакумович був учасником багатьох художніх виставок та арт-фестивалів. За життя найкращим дарунком на свій день народження вважав проведення виставки. Щороку в березні Митець відкривав виставку до дня народження Т. Шевченка, віддаючи глибоку шану українському Кобзареві.
Художник багато часу приділяв громадській діяльності. Був членом Національна рада з питань культури і духовності при Президентові України, Міжнародної асоціації «Афганці Чорнобиля», почесним членом Фонду сприяння розвитку мистецтв, членом журі Міжнародного дитячого фестивалю «Світ талантів», куратором кількох мистецьких проєктів. Із радіожурналісткою Тамарою Бортняк вів авторську програму «Шедеври української культури».
Роботи Леоніда Гопанчука експонуються в музеях України та приватних колекціях більше ніж 20-ти країн світу.

2025-03-28

100 років тому народився видатний український співак, режисер, митець великої душі, Герой України , режисер, педагог. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого III, IV, V ступеня, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка – Дмитро Михайлович Гнатюк (28. 03. 1925 — 29. 04. 2016 ), артист, якого народ назвав національним співаком, бо співав свої пісні серцем !
Завдяки чуттєвому виконанню та невичерпній харизмі він завжди зривав овації! Понад усе любив Україну і віддавав їй весь свій талант! В його репертуарі багато перлин пісень, які не можливо забути. Такі легендарні сьогодні твори, як “Два кольори”, “Києве мій”, “Черемшина” зазвучали вперше саме його голосом. В історії Національної опери Дмитро Гнатюк – одна з найважливіших постатей. У 1975 році дебютував на сцені Національної опери України як режисер, поставивши оперу «Князь Ігор» О. Бородіна. З 1988 р. по 2011 р. – головний режисер Національної опери України, з 2011 – режисер. Здійснив постановки опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М.Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського, «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Травіата», «Аїда» Дж. Верді, «Війна і мир» С. Прокоф’єва та інші.Він все життя популяризував українську пісню у світі. Записав понад 30 платівок, 6 компакт-дисків. Дмитро Гнатюк об’їздив увесь світ, виступав на найвідоміших сценах США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Франції та Англії. Він говорив: “Пісня — це ж наша історія. І вона має жити.»
Він мав принципову громадянську позицію й дуже любив Україну. У поважному віці, 2004 року Дмитро Гнатюк брав участь у Помаранчевій революції, виступав з народними піснями на сцені Майдану Незалежності. У 2013 році підтримав Революцію Гідності У 85-річному віці Дмитро Гнатюк сказав слова, які нині ми сприймаємо особливо гостро: “Ми, українці, нарешті здобули незалежність. Дорожіть цим, плекайте це, тіштеся цією незалежністю, бо вона відкриває великі перспективи — мати свою державу й бути господарем на своїй землі”.
Багатогранна мистецька діяльність Дмитра Гнатюка становить неповторну у своїй художній значимості сторінку музичної культури України.

2025-03-25

25 березня 2025 року виповнюється 100 років Борису Кузьмовичу Єгорову (25 березня 1925 – 08 червня 2017) – відомому художнику , члену Національної спілки художників України .
Борис Кузьмович належить до відомих українських художників старшого покоління, котрі утверджували самобутність регіональної живописної школи, його твори невтомно відстоюють кращі традиції реалістичного мистецтва.
Творчий фах: станковий живопис. Творчо працював в різних жанрах: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетна картина.
Поворотним моментом у житті художника було знайомство з онучкою та праонучкою Т. Г. Шевченка. Картина 1959 року, де він зобразився К. М. Красицьку з її донькою А. В. Красицькою, започаткувала в його творчості шевченківську тему. Спілкування з нащадками Т.Г.Шевченка надихнуло Б. К. Єгорова на створення проникливого твору “Кобзарі”.
Більше 150 робіт знаходяться в Державному художньому фонді України.
Він завжди зазначав: «Доки очі дивляться, а руки тримають пензля – буду творити!»

2025-03-23

130 років від дня народження Сергія Миколайовича Єржиковського (1895–1989), українського живописця, графіка, педагога, заслуженого художника України, члена Спілки художників України.
Твори в галузі станкового живопису і графіки: “Дроворуби” (1927), “Любов” (1935), “Юні авіамоделісти” (1937), “Ранок над Дніпром” (1957), “Тетянка” (1965), “Портрет художника О. О. Шовкуненка” (1970), “Портрет комбайнера Д. С. Остапенка” (1975) та ін. З 1947 – професор Київ. худож. ін-ту. Нагороджений орденом “Знак Пошани”, медалями.
Для творчості Сергія Єржиковського характерні риси центральноєвропейської живописної школи. Основна галузь — реалістичний жанровий живопис. Автор сюжетно-тематичних картин на історичну тематику, батальних творів, жанрових полотен, ліричних пейзажів. Сергій Миколайович усе життя був у захваті від живопису і писав весь час, поки були сили. «Живопис – це моя закоханість, яка, мабуть, у моїх генах. Якщо ти вже почав малювати, закінчити неможливо», – казав художник.

2025-03-21

21 березня відзначається Всесвітній день поезії.
Поезія – геніальне досягнення людства. Це велика сила, яка служить для людей способом вираження почуттів, переживань і захоплень. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року. І вперше Всесвітній день поезії пройшов у 2000 році в Парижі. В Україні Всесвітній день поезії почав відзначатися з 2004 року.
Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, Ліна Костенко – «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Поезія – один з найгеніальніших винаходів людства. Перефразовуючи слова поета Бориса Олійника, можна сказати, що поезія «нас охрестила на людину, піднявши з чотирьох до піднебесь».
У День поезії люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути.

>>>

2025-03-19

100 років від дня народження Фе́дора Тимофі́йовича Глущу́ка (19 березня 1925 — 12 березня 2009) — українського графіка; члена Спілки художників України.
Федір Глущук — плакатист за покликанням. В його доробку – книжкова й станкова графіка, він пробував свої сили і в монументальному мистецтві, створивши 1967 року, разом з В. Задорожним та В. Перевальським, вітраж для Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, присвячений великому Кобзареві. Та саме в плакаті найповніше розкрилися самобутній хист і зріла майстерність художника. Саме через образ людини, її обличчя, її постать, розкривав й доносив він до глядача актуальні ідеї сучасності. Прикладом цього є плакат “Тарас Шевченко” (1960), Художник – автор чудових ілюстрацій до Шевченкового «Кобзаря», оповідань Марка Вовчка, роману Панаса Мирного «Повія», оповідань А. Головка «Пилипко», «Червона хустина». Федір Тимофійович є автором робіт станкової графіки – «Тиша», «Іній», «Кладка», «Стара фортеця», «Туман над ставом», «Весна» та багатьох інших.
Федір Глущук залишив незабутній слід у світі графіки, ставши одним із найвизначніших графіків України.

2025-03-19

19 березня одній із найвідоміших українок сучасності Ліні Василівні Костенко виповнюється 95 років.
Костенко Ліна Василівна – видатна українська письменниця, поетеса. учасниця руху шістдесятників. лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка, премії Антоновичів, премії Франческа Петрарки, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Теліги. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.
Одного разу Вона написала: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», – і лишилася на все життя вірною цим словам.

>>>

2025-03-19

До 130 -річчя від дня народження М. Т. Рильського (1895 – 1964), українського поета, перекладача, публіциста

«Він України мав чарівну вроду,
Носив її наймення гордолиць.
Він виріс від суниць аж до зірниць,
Великий гранослов свого народу»

(Д. Павличко).

Ри́льський Макси́м Таде́йович (1895–1964)— один з визначних митців України ХХ століття, український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», академік АН України, голова Спілки письменників України (1943-1946) , проповідник гуманістичних, загальнолюдських цінностей, що не втрачають свого вагомого значення і сьогодні.
Близько шістдесяти років тривала діяльність М. Рильського в українській поезії. Як учений і критик він багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду; перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, теорії перекладу.
Максим Рильський лишив по собі 35 поетичних збірок, понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів. Вірші Рильського, перекладалися багатьма іноземними мовами, відіграли вагому роль у розвитку української поезії та сучасної світової літератури, музичного мистецтва.

>>>

2025-03-12

12 лютого 2025 року – 110 років від дня народження Михайла Михайловича Сапатюка (12 березня 1925 — 20 листопада 2000 ) — українського живописця , члена Спілки художників України . Він – яскравий представник закарпатської школи живопису .
Був сповідувачем мистецької правди-реалізму, як стилю і напрямку. Реалістичне письмо художника вирізняється самобутністю та гармонійністю, яскравою і насиченою кольоровою гамою, характерною для класичної закарпатської школи живопису.
Твори художника знаходяться в приватних галереях та збірках в США, Швейцарії, Англії. Канади, Ізраїлю, Німеччини, Японії, Австрії та інш.
Його проникливі настроєві краєвиди викликають позитивні емоції, несуть радість і втіху численним симпатикам і прихильникам його таланту – щирого і щедрого.

2025-03-11

11 лютого 2025 року -130 років від дня народження Василя Степановича Чучупака (11.03.1895 – 12.04.1920)/ Відомого українського отамана періоду Визвольних Змагань 1917–1921 років.
Він був шкільним учителем, а став легендарним отаманом Холодного Яру. Василь Чучупак – талановитий вояка, який об’єднав односельців у справжню армію та завоював авторитет серед найвідоміших командирів армії УНР.
Само він очолював у лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру, який співпрацював із Дієвою армією УНР. І саме його бійці брали участь у Першому Зимовому поході. Але ж мало хто знає, що офіційне військове вітання «Слава Україні!» вперше використали саме вояки Василя Чучупаки. Детальніше про героя можемо прочитати у автобіографічному романі Юрія Горліс – Горського “Холодний яр ” та романі Василя Школяра “Чорний ворон “.
Останній наказ легендарного отамана виконується й нині. Бойові традиції полку гайдамаків продовжує 93-та окрема механізована бригада ЗСУ «Холодний Яр».

>>>

2025-03-09

9 березня 2025 року виповнюється 211 років від дня народження Шевченка Тараса Григоровича (1814-1861) видатного українського поета, художника, гравера , етнографа, громадського діяча, перекладача, автора “Кобзаря”.
Шевченко – завжди сучасний. Пам’ять про Тараса Шевченка вшановують як в Україні, так і за її межами. У світі нараховується 1384 пам’ятників Шевченку – це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. Наукове вивчення життя, творчості та багатогранної діяльності Шевченка, а також його місця в історії Східної Європи та у світовому літературному процесі – предмет окремої науки – шевченкознавства.
Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть», – написав Іван Михайлович Дзюба. Блискуче сказано! Cаме ці слова і є ключем до сприйняття Тараса Шевченка. Вони ж є і шляхом до нашої перемоги.
Наразі, в умовах війни, коли російська федерація вкотре намагається знищити все українське, Шевченко актуальний як ніколи. Його поезія є потужним чинником формування українців як нації. Сьогодні Тарасове слово надихає мільйони українців на боротьбу за вільну Україну, підтримує їхню міць та прагнення до мирного і кращого майбутнього.

>>>

2025-03-06

6 березня 1925 року народився Валерій Ламах (1925 — 1978 ) – український художник , одна з найяскравіших постатей художньо-інтелектуального життя Києва другої половини ХХ століття. Він належав до кола інтелектуальних лідерів покоління шістдесятих. Серед друзів художника були Григорій Гавриленко, Валентин Сильвестров, Сергій Параджанов, Вілен Барський, Ернест Котков.
Художник, філософ, письменник, викладач, офіційно визнаний майстер монументального мистецтва і витончений авангардист, провісник “сучасного мистецтва”. В «Книгах схем», робота над якими триває 33 роки, він фіксує власну філософську концепцію світу, життя, творчості, вибудовує власну систему, свій “метод пізнання через споглядання, втілене у схему”. Серед українських митців покоління «відлиги» Ламах був одним із перших, хто звернувся до практики абстрактного живопису. Відомий український композитор В. Сильвестров присвятив пам’яті В. Ламаха твір «Лісова музика».
Ламах створив цілу низку художніх робіт в техніці розпису, мозаїки у Києві, Маріуполі, Тернополі. Оформлював екстер’єри і інтер’єри громадських будівель. Був творчим революціонером і руйнівником системи, в якій жив. залишивши після себе твори з теорії мистецтва, нетлінні фрески, мозаїки, живописні полотна тощо.

>>>

2025-03-04

04.03 – 210 років із дня народження Михайла Вербицького (1815-1870), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України.
Він заклав основи української симфонічної музики в Галичині, залишивши по собі десять симфоній. У його особі маємо першого галицького плідного театрального композитора (музика для численних оперет, водевілів, історичних драм) та композитора-гітариста.. Один з найавторитетніших митців України композитор Станіслав Людкевич у 1934 році відзначав: “Вербицький для нас є не тільки музикантом, а й також символом нашого національного відродження в Галичині”.

>>>

2025-02-25

28 лютого 2025 року виповнюється 135 років від дня народження відомого українського маляра, графіка, карикатуриста, педагога, представника авангардної течії мистецтва початку 20 ст., – Осипа-Романа Сорохтея (1890-1941). <
Осипа Сорохтея вважають одним із найталановитіших галицьких митців. Художник залишив численні напрацювання в галузі образотворчого мистецтва, розвинув теорію та практику художньої освіти молоді початку ХХ ст., склав навчальні програми з рисунків і трудового навчання, збагатив методику викладання художніх дисциплін власними розробками, виховував молодь на традиціях національної культури. Мистецька спадщина художника є вагомим вкладом у скарбницю українського образотворчого мистецтва.

2025-02-25

25 лютого виповнюється 154 роки з дня народження Лесі Українки ( 25 лютого 1871 — 1 серпня 1913 ) (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури.
Ми маємо пам’ятати про таких величних людей, як Леся Українка, бо вони – той стержень, на якому формується майбутнє нації.
Запрошуємо до бібліотеки ЗВО Університету Короля Данила ознайомитись з творчістю поетеси, доторкнутися частинкою своєї душі до незрівнянного таланту справжньої Українки.

>>>

2025-02-25

25 лютого – 175 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського ( 1850-1883), українського публіциста, історика, соціолога, літературного критика, перекладача. В українському громадсько-політичному, літературному житті 70-х початку 80-х років XIX ст. йому належить одне з помітних місць. В. Барвінський – один із співзасновників товариств «Просвіта» (1868) , засновник і перший редактор газети «Діло» (найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від 1880 до 1939 р.). Володимира Барвінського вважали провідником партії народовців у Галичині. В. Г. Барвінський відігравав значну роль у становленні та розвитку української журналістики.

2025-02-24

24 лютого — Національний день молитви в Україні
Верховна Рада ухвалила Постанову №12412, якою запроваджується Національний день молитви в Україні. Відтепер його святкуватимуть щороку 24 лютого. Метою запровадження Національного дня молитви є “сприяння зміцненню національної єдності, консолідації українського суспільства та піднесення морально-патріотичного духу”.
Сьогодні українці захищають своє право вільно жити на власній Богом даній землі. Спільна молитва захистить Україну та тих, хто продовжує боротьбу на полі бою, стане свідченням духовного єднання українського народу та символом нашої непохитної віри у перемогу.
Об’єднаймося у щирій молитві за нашу державу, за її захисників, за всіх страждаючих та спочилих. Хай Господь благословить Україну миром та перемогою над ворогом!

2025-02-21

21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року, з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю, і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Мова – духовний скарб нації. Збереження мови є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини. Тому закликаємо усіх – бережіть рідну мову!
З нагоди Міжнародного дня рідної мови бібліотекою ЗВО Університету Короля Данила оформлені тематичні виставки.
Приємного перегляду.

>>>

2025-02-21

21 лютого виповнюється 100 років від дня народження Ігоря Шамо (1925-1982) – видатного українського композитора, Шевченківського лауреата,заслуженого діяча мистецтв України, народного артиста України. Ігор Шамо – автор трьох симфоній, фортепіанних творів, музики до 43 кінофільмів та понад 300 пісень.
Без пісень Ігоря Шамо неможливо уявити пісенну палітру України.

>>>

2025-02-20

170 років від дня народження Ганни Затиркевич-Карпинської !1855 – 1921) української театральної актриси , співачки. Все її життя було пов’язане зі становленням українського національного театру, боротьбою за розквіт вітчизняного театрального мистецтва.
Ганна Затиркевич-Карпинська – одна з головних зірок українського театру кінця XIX – початку XX століть.

>>>

2025-02-20

20 лютого виповнюється 120 років від дня народження українського письменника, журналіста і публіциста, члена уряду УНР Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987).
Він створив бібліотеку блискучої української прози, показав світові невичерпні можливості українського слова.

>>>

2025-02-20

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
Ця дата – символ незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність.

>>>

2025-02-19

В Україні 19 лютого відзначають День Державного герба.
19 січня 1992 р. Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» № 2137-XII тризуб став малим Гербом України. Постанова визначала тризуб малим Гербом України, вважаючи його головним елементом Великого герба.
У час війни наш державний герб продовжує відігравати надзвичайно важливу роль, ставши символом єднання, стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє сьогодні світові український народ.

>>>

2025-02-14

День Святого Валентина, День закоханих – щорічне свято, яке відзначають 14 лютого . І це причина завітати до бібліотеки Університету Короля Данила в пошуках неймовірних історій кохання. Адже де, як не на полицях книгозбірні, можна відшукати книгу, що зігріє серце у ці холодні зимові вечори.
Ми презентуємо виставку-настрій «Книжкова симфонія кохання», яка допоможе Вам поринути до хвилюючого і невмирущого світу любові. Дізнатися про кохання відомих людей, згадати літературні твори – зразки вічної любові – та заглибитись в сферу прекрасних людських почуттів .

>>>

2025-02-11

11 лютого 2025 року 90 років від дня народження Олега Ілліча Гущина ( 1935 – 1997), українського художника декоративного мистецтва.

>>>

2025-02-09

9 лютого 2025 року – 115 років від дня народження Галини Ісаківни Мазепи-Коваль (9 лютого 1910 — 30 червня 1995) — української художниці модерністки , керамістки. Дочки прем’єр-міністра уряду УНР Ісаака Мазепи.

>>>

2025-02-07

100 років від дня народження Миколи Борисовича Нікола́єва (7 лютого 1925 — 2 лютого 2012 ) — українського художника декоративно-ужиткового мистецтва; члена Спілки художників України

>>>

2025-02-05

5 лютого 2025 року виповнюється 125 років від дня народження видатної української оперної та естрадної співачки, народної артистки Оксани Петрусенко 18.02.1900 – 17.07.1940. Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу .

>>>

2025-01-30

В січні 2025 року виповнюється 110 років від народження Лео Моля (1915 – 2009) (справжнє ім’я – Леонід Молоджанин), одного з найвидатніших скульпторів українського походження, чиє ім’я золотими літерами вписане у світову мистецьку скарбницю.
Без творчості скульптора Леоніда Молодожанина важко уявити світову скульптуру XX ст.

>>>

2025-01-24

24 січня – 105 років від дня народження Олександра Васильовича Ситника ( 1920 – 1992), українського скульптора.
Олександр Васильович був не лише вмілим майстром, який залишив великий слід в культурі, але і чудовим педагогом, який передавав досвід молодшому поколінню.

>>>

2025-01-22

22 січня – 106 річниця Дня Соборності України ( День Злуки).
День Собо́рності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

>>>

2025-01-22

22 січня – 100 років від дня народження Ярослава-Ірина Філь ( 22 січня 1925 — 30 листопада 2014) — української діячки ОУН, УПА , борчині за незалежність громадської діячки.

>>>

2025-01-21

21 січня – 180 років від дня народження Олени Антонівни Косач ( 1845 – 1927 ), української письменниці, громадської діячки

>>>

2025-01-15

155 років від дня народження Лазарчука Андроника Григоровича ( 15 січня 1870 — 6 вересня 1934) — українського художника, педагога, культурного діяча, майстра побутових картин, пейзажів та портретів.

>>>

2025-01-14

14 січня 2025 року – 170 років від дня народження Опанаса Георгійовича Сластіона (Сластьона) (1855-1933). В українську та світову історію він увійшов як видатний художник, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, музикант, педагог та громадський діяч.

>>>

2025-01-14

2025 рік на Прикарпатті – рік Патріарха Володимира Романюка та митрополита Андрея Шептицького.
Відповідне рішення ухвалили на засіданні 37-ї сесії обласної ради 20 грудня 2024 року.

>>>

2024-12-23

110 років від дня народження Данила Івановича Безуглого ( 1914 – 1977), українського живописця, члена Спілки художників України, Заслуженого діяча мистецтв

>>>

2024-12-21

135 років від дня народження Стефана Андрійовича ТАРАНУШЕНКО (21(09).12.1889—13.10. 1976) — українського мистецтвознавця , історика архітектури, музеєзнавця, організатора та учасника пам’яткоохоронного руху, члена Спілки художників України.

>>>

2024-12-20

90 років від дня народження Володимира Андрійовича Вишенського (20 грудня 1934 — 25 жовтня 2017 ) — українського математика, педагога

>>>

2024-12-20

20 грудня – 170 років із дня народження Євгенії Барвінської (1854–1913), піаністки, співачки, хорового диригента, громадської діячки
Творчість Євгенії Барвінської є невід‘ємною і вагомою частиною золотої мистецької і виконавської скарбниці національної музичної культури.

>>>

2024-12-19

9 грудня 2024 року виповнюється 65 років українській письменниці Марії Матіос.
Марія Матіос – відома буковинська письменниця, прозаїк, авторка більше 25 прозових творів і поетичних збірок. публіцист, належить до числа найбільш популярних письменниць ХХІ століття. Лауреатка Шевченківської премії, триразова переможниця премії «Книжка року», володарка Гран-прі «Коронації слова».

>>>

2024-12-19

«Світлий геній українського слова»
19 грудня 2024 року – 105 років від дня народження Миколи Олексійовича Лукаша ( 1919 – 1988 ) – одного з найталановитіших перекладачів ХХ століття, поліглота (володів двадцятьма іноземними мовами ), мовознавця та лексикографа, популяризатора української мови

>>>

2024-12-11

11 грудня 2024 року виповнюється 135 років від дня народження історика української церкви і права, педагога, публіциста, громадського діяча, політика, дійсного члена Наукового товариства Шевченка — Миколи Дмитровича Чубатого (11 грудня 1889 — 10 липня 1975 )

>>>

2024-12-10

Золочевський Віктор Никифорович ( 10 грудня 1934 — 2 липня 2010) – 90 років від дня народження
Український музикознавець і музичний педагог, доктор мистецтвознавства , професор; член Спілки композиторів України .

>>>

2024-12-10

10 грудня Україна і світ відзначають День прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН. Саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.
Цей день – нагода ще раз нагадати про значущість прав людини, необхідність глобальної солідарності, взаємозв’язку і людяності.

>>>

2024-12-08

120 років від дня народження Павла Миколайовича Жолтовського , українського мистецтвознавця.
Як науковець і музейний працівник зробив безцінний внесок у дослідження та збереження пам’яток сакрального мистецтва України. Опубліковані праці вченого-мистецтвознавця стали хрестоматійними вже за його життя, й так само не втратили свого наукового значення і понині.

>>>

2024-12-07

155 років від дня народження Палієнко Миколи Івановича (7 грудня 1869, Київ — 11 листопада 1937, Харків) — видатного українського правознавця , доктора державного права .
Він один з вітчизняних фундаторів теорії суверенітету держави.

>>>

2024-12-07

Щороку 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Хустка не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм.

>>>

2024-12-05

120 років від дня народження Михайла Гордійовича Дерегуса (1904-1997), українського художника-ілюстратора, графіка, живописця, культурного діяча.
Михайло Гордійович Дерегус – корифей українського образотворчого мистецтва, який залишив по собі величезну спадщину.

>>>

2024-12-05

5 грудня 2024 виповнюється 93 роки від дня народження видатного українського письменника, новеліста, перекладача , педагога, представника покоління шістдесятників. Григора Тютюнника ( 5 грудня 1931 — 6 березня 1980 )

>>>

2024-12-01

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. В пам’яті українського народу назавжди закарбувалась ця знаменна сторінка історії — саме цього дня український народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив Акт проголошення Незалежності України, який офіційно задекларував волю українців мати власну Державу.

>>>

2024-11-29

75 років від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха (1949–2001) – українського драматурга, письменника, кіносценариста, перекладача, Заслуженого діяча мистецтв України, лауреата літературно-мистецьких премій ім. Котляревського.

>>>

2024-11-29

29 листопада виповнюється 125 років від дня народження українського письменника-новеліста , перекладача Григорія Косинки (1899 – 1934) . належав до творчої інтелігенції Розстріляного відродження.

>>>

2024-11-29

29 листопада минає 145 років від дня народження українського математика Миколи Митрофановича Крилова ( 1879-1955 рр.)
Щедра талантами українська земля подарувала людству не тільки чудових співаків, композиторів, письменників, історичних діячів, а й визначних математиків.

>>>

2024-11-23

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Жива пам’ять про жах, який пережив наш народ тоді — не згасне ніколи. Саме вона дозволяє сьогоднішньому українському суспільству мобілізувати зусилля зі спротиву агресії рф.

>>>

2024-11-21

125 років від дня народження Михайла Дмитровича Драґана (Драгана) (1899–1952), українського мистецтвознавця, дослідника стародавнього українського мистецтва, доктора філософії , етнографа.

>>>

2024-11-21

21 листопада – День Гідності та Свободи.
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада згідно з Указом Президента країни №872/2014 від 13.11.2014 року.
Запровадження Дня Гідності та Свободи на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для українського суспільства.

>>>

2024-11-18

165 років від дня народження відомого галицького політика, громадського діяча, першого голови уряду Західноукраїнської Народної Республіки Костя Антоновича Левицького (18 листопада 1859 – 12 листопада 1941) .
За моральними якостями і відданістю українській справі його, поряд із митрополитом Андреєм Шептицьким, називають «апостолом Галичини».

>>>

2024-11-12

13 листопада виповнюється 135 років від дня народження великого гумориста, новеліста, класика українського гумору – Остапа Вишні (1889 — 1956), (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) .

>>>

2024-11-08

Григорій Сковорода – філософ, поет і мандрівник (до 230-річчя від дня смерті )
230 років від дня смерті Григорія Савича Сковороди (1722 – 1794) – визначного українського мислителя, письменника, барокового лірика, педагога, музиканта.

>>>

2024-11-01

Щороку 1 листопада в Україні урочисто відзначають утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
Цього дня 1918 року у Львові відбулося збройне повстання, відоме в історії як Листопадовий чин або Листопадовий зрив. Його результатом стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Нині ми вшановуємо героїв Листопадового чину – наших вояків та видатних краян, які стали прикладом незламності, звитяги і волелюбності у боротьбі за Україну. Пам’ять про них дає нам силу у сьогоднішній боротьбі з агресором задля утвердження нашої держави!

>>>

2024-10-27

27 жовтня ми відзначаємо День української писемності та мови.
Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 р. підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

>>>

2024-10-17

210 років від дня народження Якова Федоровича Головацького (17 жовтня 1814 — 13 травня 1888 ) , галицького письменника, українського мовознавця, етнографа, фольклориста, історика, поета, священника УГКЦ, педагога, громадського діяча, співзасновника об’єднання «Руська трійця», співавтора збірника «Русалка Дністровая».

>>>

2024-10-13

Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України .
Це свято затверджено згідно з Указом Президента (№ 1132/98) від 9 жовтня 1998р.

>>>

2024-10-12

12 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЕКОНОМІСТА ТА ДЕНЬ ЕКОНОМІСТА В УКРАЇНІ
Дата святкування Всесвітнього дня економіста припадає на 12 жовтня.
В цей день видатні працівники галузі нагороджуються премією Шведського центрального банку за рішенням Нобелівського комітету. В цей же день відзначається і День економіста в Україні.

>>>

2024-10-09

120 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана
(1904–1983) – українського поета, перекладача, культуролога, енциклопедиста, філософа, громадського діяча.

>>>

2024-10-08

8 жовтня в Україні відзначають день юриста .
Свято було офіційно встановлене Указом Президента України №1022/97 від 16 вересня 1997 року.
Ініціатором створення стало Міністерство юстиції України, яке прагнуло підкреслити значущість професії юриста для розвитку правової держави та утвердження принципів законності, справедливості й захисту прав людини.

>>>

2024-10-04

Щороку в першу неділю жовтня наша країна відзначає День працівника освіти, який встановлено Указом Президента України в 1994 році.

>>>

2024-10-01

1 жовтня – свято Покрови, День українського козацтва та День захисника і захисниць України.
День Українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пресвятої Богородиці 1 жовтня.
Згідно з Законом України від 14 липня 2023 року № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» День захисників і захисниць України відзначатиметься 1 жовтня.

>>>

2024-09-30

Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято було засноване Указом президента в 1998 році. Відзначають його як бібліотекарі, так і звичайні відвідувачі бібліотек. У бібліотеки є ще одне “професійне” свято – Всесвітній день бібліотек .

Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам’ять і мудрість народу. В Україні налічується понад 40 тисяч бібліотек, в яких працює близько 53 тисяч бібліотекарів. Серед них і наша бібліотека, ЗВО УКД.

>>>

2024-09-28

95 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка

>>>

2024-09-27

Всесвітній день туризму
27 вересня всі любителі подорожей відзначають День туризму. Це свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації у 1979 році.

>>>

2024-09-10

10 вересня, виповнюється 130 років з дня народження українського режисера, письменника, кінодраматурга Олександра Довженка.

>>>

2024-08-30

Шановні освітяни та студенти!
Ось і настав цей день – День знань і старту нового навчального року. Хочеться побажати, щоб цей день не був причиною печалі, а запам’ятався довгоочікуваними добрими зустрічами, новими цікавими знайомствами. Першовересень нині не схожий на інші, бо триває повномасштабна війна росії проти нашої держави. Ніхто не сподівався, що нам буде кинуто такий виклик. Ми складаємо іспит на стійкість, мужність, єдність думок і дій. А тому нехай на перервах звучить дзвінкий сміх, а не сигнали повітряної тривоги. Високих оцінок, безпечного навчання, цікавих занять та вірних друзів, з якими все, що вже було сказано, легко здійсниться! А ваші здібності та наполегливість нехай стануть запорукою визначних успіхів у зміцненні України!
Запрошуємо вас до університетської бібліотеки для плідної співпраці.

2024-08-23

З Днем Незалежності, Україно!
Від щирого серця вітаємо з найважливішими датами для нашої країни – Днем Державного Прапора України та Днем Незалежності України! Цьогоріч визначне національне свято ми зустрічаємо в умовах війни, але кожен із нас націлений на боротьбу, патріотизм і наполегливу працю.
З нагоди цих найголовніших для кожного українця свят, бібліотека оформила віртуальну книжкову тематичну виставку «Незалежність України. Хроніка поступу» і запрошує всіх небайдужих до вітчизняної історії завітати до книгозбірні та особисто ознайомитись із тематичним доробком, представленим на виставці.

>>>

2024-07-27

27 липня – 100 років із дня народження Данила Довбошинського (1924 – 2012), художника, графіка, педагога.

>>>

2024-07-20

Вітаємо шахістів та прихильників шахів з Міжнародним днем шахів!
Щорічно 20 липня у світі відзначається Міжнародний день шахів.

>>>

2024-07-15

15 липня – День української державності
День Української Державності — державне свято, що відзначається 15 липня, у День хрещення Київської Русі — України. Запроваджене Указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року

>>>

2024-07-10

Щиро дякуємо за подаровані книги!
Книга, як почуття, Даруєте комусь, А тепло на душі тобі

>>>

2024-07-05

120 років від дня народження Степана Ленкавського
6 липня 2024 року минає 120 років від дня народження ідеолога ОУН, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського.

>>>

2024-07-01

Щорічно 1 липня в Україні відзначається День архітектури. Це професійне свято для тих, хто причетний до створення прекрасного – архітектори, ландшафтні дизайнери та фахівці в області малих форм і споруд, будівель і просто любителі архітектури.
Тільки за офіційними даними, в Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва.
Це свято творчої професії, покликаної слугувати законам гармонії. Від таланту і професіоналізму архітекторів залежить не тільки комфорт і зручність проживання громадян. Архітектори створюють атмосферу міст, красою і неординарністю яких будуть захоплюватися нащадки.
Бажаємо Вам невичерпного натхнення, нових, сміливих проектів, успіхів у реалізації всього задуманого. Відбудуємо Україну разом!

2024-06-28

Щорічно 28 червня відзначають державне свято з нагоди ухвалення головного закону України — День Конституції.
День Конституції сьогодні особливо важливе свято, коли Україна бореться за свою державність у кривавій війні з російським агресором.
У Статті 1 записано: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. А Стаття 2 гласить: суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.
Ми сьогодні захищаємо демократичні цінності, незалежність, суверенітет, недоторканність існуючих кордонів не лише України, а і Європи, усього світу!
Вітаємо з цим святом, бажаємо всім нам і нашій державі ПЕРЕМОГИ, добробуту та благополуччя на своїй землі, швидкої відбудови та розквіту, українському народові ще більшої сили духу, твердості в боротьбі за свою незалежність у війні з росією.
З Днем Конституції України!

2024-05-23

27 травня виповнюється 95 років від дня народження Романа Іваничука – письменника, громадського діяча, лауреата багатьох літературних премій та державної премії ім. Т. Шевченка, Героя України. До цієї дати представляємо виставку творів нашого краянина під назвою «А в серці тільки ти, моя прекрасна, рідна Україно!», відвідавши яку ви зможете здійснити захоплюючу подорож до стародавнього Львова, пройти дорогами Франка, зануритись в історію славної Запорізької Січі та УПА.
Щиро запрошуємо всіх бажаючих до перегляду та читання.

>>>

2023-05-22

Представляємо виставку «Велетень нескореного духу», присв’ячену пам’яті перепоховання Т. Г. Шевченка. На експозиції експонуються вибіркові видання з фондів бібліотеки з творами Т. Г. Шевченка і дослідженнями його творчості.
Щиро запрошуємо усіх бажаючих до перегляду.

>>>

2023-04-27

З нагоди Всесвітнього Дня з охорони праці , який в цьому році відзначається 28 квітня, в бібліотеці університету розгорнута і діятиме впродовж тижня книжково-ілюстративна виставка «Безпечне та здорове робоче середовище – основний принцип та право на роботі». Запрошуємо усіх бажаючих до перегляду.

>>>