2025-11-16

16 листопада 2025 року – 150 років від дня народження Івана Омеляновича Левицького (нар. 16 листопада 1875, Мала Лука — пом. 8 квітня 1938, Львів ) — українського композитора, скрипаля, хорового диригента і музичного педагога .
Здобув освіту у гімназії в Тернополі. У репертуарі музиканта були твори Йоганна Себастьяна Баха, Йоганнеса Брамса, Генрика Венявського, на власні слова. Автор підручника «Нарис історії музики» (Львів, 1921). Серед праць: Основи теорії музики. Львів, 1921; Популярна наука гармонії. Жовква, 1929; Про так званий тон скрипки і його умови // Боян. Дрогобич, 1930. № 4–5.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Творчі портрети українських композиторів. Іван Левицький (1875–1938). До 150-річчя від дня народження Івана Левицького, українського композитора, диригента і педагога.″

2025-11-12

12 листопада 2025 року – 220 років від дня народження Дмитра Старицького (1805-1871), українського театрального діяча, режисера-аматора, драматурга.
Дмитро Старицький — український театральний діяч, режисер-аматор і драматург 1860-их років. Народився 31 жовтня (12 листопада) 1805 року в селі Сторожове, нині Полтавської області — помер у 1871 року, місто Красноград, нині Харківської області. Після навчання в кадетському корпусі перебував у 1829–1834 роках на військовій службі. Брав участь в організації і керівництві аматорським театром у Чернігові (у співпраці з Опанасом Марковичем) і Полтаві. Керував у Полтаві драматичним гуртком, надавав допомогу в організації вистав чернігівського «Товариства, кохаючого рідну мову». Виступав у ролі Возного («Наталка Полтавка» Івана Котляревського). Автор драми «Послідній кошовий запорізький» (1865 р.), яка входила до репертуару полтавського, чернігівського та інших театрів.

2025-11-12

12 листопада 2025 року – 200 років від дня народження Михайла Ващенка-Захарченка ( 1825-1912 ), вченого, математика, педагога.
Засновник сучасної галузі математичної науки – операційного числення, доктор математичних наук, професор. Уперше дав систематичний виклад операційного числення і застосував його до розв’язання диференціальних рівнянь. Автор підручників з найрізноманітніших розділів математики.
Михайло Єгорович був першим на Україні істориком математики. Сучасники називали його справжнім реформатором галузі методики викладання математики. А його підручники вирізнялись оригінальністю та новизною матеріалу, живою та доступною мовою викладу. Своїми працями та педагогічною діяльністю М. Є. Ващенко-Захарченко зробив вагомий внесок у розвитку математичної науки в Україні.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко (1825 – 1912); видатний український математик; педагог (до 200-рiччя вiд дня народження)″.

2025-11-12

12 листопада 2025 року – 130 років від дня народження Зіновія Лисько.
Зіновій Лисько (1895–1969) — український композитор, музикознавець, фольклорист та педагог, який також був професором композиції у Львівській консерваторії та керівником Українського музичного інституту у Нью-Йорку. Його творча спадщина складається з понад 326 опусів у різноманітних жанрах, включаючи камерну, вокальну, хорову та церковну музику. Його життя та творчість пов’язані з Галичиною, Чехією, Німеччиною та США.  Композиторська спадщина: Включає симфонічні твори (поема «Тризна»), камерну музику, фортепіанні твори (концерт для фортепіано з оркестром, сонати, фуги), хорові твори, пісні та обробки народних пісень.
Фольклористичні праці: Зібрав і систематизував близько 12 тисяч українських народних мелодій, які увійшли до серії збірників «Українські народні мелодії».
Музикознавчі дослідження: Серед найвідоміших — «Диригентський порадник» (у співавторстві) і «Музичний словник» (1933). Зіновій Лисько залишив по собі значну спадщину як композитор, музикознавець і педагог, що зробило його важливою постаттю в історії української музики.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ ЗИНОВІЯ ЛИСЬКА (1895–1969), українського композитора, музикознавця, фольклориста та педагога (До 130 – річчя від дня народження)″. >>>

2025-11-12

12 листопада 2025 року – 120 років від дня народження Івана Анто́новича Крушельни́цького (1905 – 1937). Життя Івана Крушельницького було коротким, доля – трагічною. Як і доля великої родини Крушельницьких, що дала українській національній культурі багатьох діячів у різних галузях мистецтва, літератури, громадського життя. Іван Крушельницький був часткою жертовного покоління. І. Крушельницький доклав багато зусиль до оновлення й збагачення художньо- культурного життя на західноукараїнських землях. 1931 р. випустив «Альманах лівого мистецтва», що об’єднував митців-новаторів. Графіка — ще одна з граней щедрого таланту І. Крушельницького. Його дар рисувальника для нас є дуже суттєвим, оскільки саме тут, у доробку одного автора, найнаочніше зосередилися ті еволюційні ознаки, що характеризують образотворче мистецтво України й, зокрема, Галичини після Першої світової війни — від стилістичних канонів до конструктивістських і форм загальноєвропейського масштабу. Реабілітований 14 січня 1958. 1964 вперше після заборони в СРСР його робіт була видана книжка його вибраних творів “Пісня про руки” (вірші з різних збірок, поеми “З-над прірви”, “Поема про різьбяра”, драми “На скелях”, “Мури і межі”).
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Іван Крушельницький (1875–1938).: розтріляний дар:″

2025-11-07

7 листопада 2025 року – 110 років від дня народження відомої української артистки балету, балетмейстера, сценариста Наталії Скорульської.
СКОРУЛЬСЬКА Наталія Михайлівна (20. 02. 1915, Житомир — 06. 08. 1982, Київ) — артистка балету, балетмейстер, сценарист. . Заслужена артистка України (1951). Закінчила Житомирську балетну школу (1930), Київ. театр.-муз. технікум (1934). У 1934—56 — солістка, від 1957 — балетмейстер Київ. держ. академ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. 1972—77 — викл. Київ. ін-ту культури. Співпостановник-асистент балетів “Маруся Богуславка” А. Свечнікова і “Лісова пісня” М. Скорульського. Автор 9 лібрето балетів: “Лісова пісня” М. Скорульського (1936), “Маруся Богуславка” М. Свєчнікова (1961, співавт.), “Тіні забутих предків” (1960), “Оргія” (1962, обидві — В. Кирейка), “Королівство кривих зеркал” Ю. Рожавської (1965). Постановник балетів “Тіні забутих предків” (1963, Київ. оперний театр), “Лісова пісня” (1971, Донец. театр опери та балету) і укр. танцювальних картин в оперних виставах (Вечорниці в опері “Назар Стодоля” К. Данькевича, 1961, Київ. оперний театр). Глибокий знавець національних народно.-сценічних хореографічних традицій і спадщини В. Верховинця та М. Соболя. Партії: Марія, Черкешенка (“Бахчисарайський фонтан”, “Кавказький бранець” Б. Асаф’єва), Водяна Русалка (“Лісова пісня” М. Скорульського).
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням ″Натхнення через танець. Ната́лія Миха́йлівна Скору́льська (1915 — 1982) — українська балерина, балетмейстерка, педагогиня, лібретистка, заслужена артистка України (110 років від дня народження)″.

2025-11-06

6 листопада – 120 років від дня народження Д.Ф. Головко. Дмитро́ Фе́дорович Головко́ (нар. 6 листопада 1905, Умань — пом. 29 червня 1978, Київ) — український художник кераміки і педагог; член Спілки художників України з 1948 року, дійсний член Міжнародної академії кераміки у Женеві з 1970 року. Батько художника декоративної кераміки Михайла Головка. Упродовж всього життя Дмитро Головко відстоював позиції суто рукотворного способу виготовлення кераміки. Найкраще зі створеного майстром зберігається в багатьох музеях, приватних збірках. Твори Головка з незмінним успіхом експонувались на виставках у Болгарії, Італії, Канаді, Данії, США, Норвегії, Німеччині, Польщі, Чехії, Єгипті, Фінляндії, Франції, Японії, на Кубі. На Міжнародній виставці сучасної кераміки у Празі (Чехія, 1962) та на Міжнародному конкурсі художньої кераміки в Фаенце (Італія, 1969) твори Дмитра Федоровича отримали золоті медалі.
На сайті бібліотеки УКД за посиланням можна ознайомитися з довідковим виданням «Яскраві миті творчості. До 120 -річчя від дня народження Головка Дмитра Федоровича (6.11.1905 – 29.06.1978), українського народного художника-кераміста».

2025-11-05

5 листопада – 110 років від дня народження письменника Анатолія Хорунжого. (1915 — 1991) Анатолій Хорунжій – українській письменник, прозаїк та журналіст, член Спілки письменників України. Він написав чимало яскравих творів, зокрема «Давня французька пісенька», «Втеча з острова Узедом», «Незакінчений політ» та інші. , які користувалися великою популярністю серед читачів. Багато зусиль віддав письменник журналістській роботі: завідував відділами редакцій журналів «Вітчизна», «Дніпро», був редактором газети «Літературна Україна».