2025-03-27

27 березня відзначають своє професійне свято всі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. День театру щорічно святкують в усьому світі з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Вперше про театр згадується в джерелах, що датовані 497 роком до н.е.. Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд та міфів.
Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.
До Міжнародного дня театру в бібліотеці УКД підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить книги з історії розвитку театрального мистецтва, відомості про найвидатніших корифеїв театральної сцени та літературу про різноманітні театри світу.

>>>

2025-03-29

70 років від дня народження Леоніда Авакумовича Гопанчука ( 29 березня 1955—вересня 2013) — українського живописця, портретиста, заслуженого художника України (2009), члена НСХУ
Леонід Гопанчук у мистецтві України XX – XXI століть вбачається як яскрава особистість, патріот, митець, який вніс значний вклад у розвиток історичного живопису і портрету.
Творчість Гопанчука тяжіє до релігійної та історичної тематики. Вдаючись до комбінацій мистецьких стилів, художник підкреслює у людині духовне начало, Божественне осяяння і натхнення. Найбільше привертає увагу у його полотнах яскравий колорит — з наданням окремим кольорам та відтінкам символічного і навіть містичного значень.
Леонід Гопанчук – автор масштабного мистецького проєкту «Святині України-Руси». Художник створив серію полотен, якими активно пропагує повернення українців до національних святинь, до усвідомлення своєї національної гідності. Закоханий у рідну Україну, митець відкриває у своїх роботах наші сакральні місця: Кам’яну Могилу, Хортицю, Батурин, Чигирин, Берестечко, Хотин…
Леонід Авакумович був учасником багатьох художніх виставок та арт-фестивалів. За життя найкращим дарунком на свій день народження вважав проведення виставки. Щороку в березні Митець відкривав виставку до дня народження Т. Шевченка, віддаючи глибоку шану українському Кобзареві.
Художник багато часу приділяв громадській діяльності. Був членом Національна рада з питань культури і духовності при Президентові України, Міжнародної асоціації «Афганці Чорнобиля», почесним членом Фонду сприяння розвитку мистецтв, членом журі Міжнародного дитячого фестивалю «Світ талантів», куратором кількох мистецьких проєктів. Із радіожурналісткою Тамарою Бортняк вів авторську програму «Шедеври української культури».
Роботи Леоніда Гопанчука експонуються в музеях України та приватних колекціях більше ніж 20-ти країн світу.

2025-03-28

100 років тому народився видатний український співак, режисер, митець великої душі, Герой України , режисер, педагог. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого III, IV, V ступеня, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка – Дмитро Михайлович Гнатюк (28. 03. 1925 — 29. 04. 2016 ), артист, якого народ назвав національним співаком, бо співав свої пісні серцем !
Завдяки чуттєвому виконанню та невичерпній харизмі він завжди зривав овації! Понад усе любив Україну і віддавав їй весь свій талант! В його репертуарі багато перлин пісень, які не можливо забути. Такі легендарні сьогодні твори, як “Два кольори”, “Києве мій”, “Черемшина” зазвучали вперше саме його голосом. В історії Національної опери Дмитро Гнатюк – одна з найважливіших постатей. У 1975 році дебютував на сцені Національної опери України як режисер, поставивши оперу «Князь Ігор» О. Бородіна. З 1988 р. по 2011 р. – головний режисер Національної опери України, з 2011 – режисер. Здійснив постановки опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М.Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського, «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Травіата», «Аїда» Дж. Верді, «Війна і мир» С. Прокоф’єва та інші.Він все життя популяризував українську пісню у світі. Записав понад 30 платівок, 6 компакт-дисків. Дмитро Гнатюк об’їздив увесь світ, виступав на найвідоміших сценах США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Франції та Англії. Він говорив: “Пісня — це ж наша історія. І вона має жити.»
Він мав принципову громадянську позицію й дуже любив Україну. У поважному віці, 2004 року Дмитро Гнатюк брав участь у Помаранчевій революції, виступав з народними піснями на сцені Майдану Незалежності. У 2013 році підтримав Революцію Гідності У 85-річному віці Дмитро Гнатюк сказав слова, які нині ми сприймаємо особливо гостро: “Ми, українці, нарешті здобули незалежність. Дорожіть цим, плекайте це, тіштеся цією незалежністю, бо вона відкриває великі перспективи — мати свою державу й бути господарем на своїй землі”.
Багатогранна мистецька діяльність Дмитра Гнатюка становить неповторну у своїй художній значимості сторінку музичної культури України.

2025-03-25

25 березня 2025 року виповнюється 100 років Борису Кузьмовичу Єгорову (25 березня 1925 – 08 червня 2017) – відомому художнику , члену Національної спілки художників України .
Борис Кузьмович належить до відомих українських художників старшого покоління, котрі утверджували самобутність регіональної живописної школи, його твори невтомно відстоюють кращі традиції реалістичного мистецтва.
Творчий фах: станковий живопис. Творчо працював в різних жанрах: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетна картина.
Поворотним моментом у житті художника було знайомство з онучкою та праонучкою Т. Г. Шевченка. Картина 1959 року, де він зобразився К. М. Красицьку з її донькою А. В. Красицькою, започаткувала в його творчості шевченківську тему. Спілкування з нащадками Т.Г.Шевченка надихнуло Б. К. Єгорова на створення проникливого твору “Кобзарі”.
Більше 150 робіт знаходяться в Державному художньому фонді України.
Він завжди зазначав: «Доки очі дивляться, а руки тримають пензля – буду творити!»

2025-03-23

130 років від дня народження Сергія Миколайовича Єржиковського (1895–1989), українського живописця, графіка, педагога, заслуженого художника України, члена Спілки художників України.
Твори в галузі станкового живопису і графіки: “Дроворуби” (1927), “Любов” (1935), “Юні авіамоделісти” (1937), “Ранок над Дніпром” (1957), “Тетянка” (1965), “Портрет художника О. О. Шовкуненка” (1970), “Портрет комбайнера Д. С. Остапенка” (1975) та ін. З 1947 – професор Київ. худож. ін-ту. Нагороджений орденом “Знак Пошани”, медалями.
Для творчості Сергія Єржиковського характерні риси центральноєвропейської живописної школи. Основна галузь — реалістичний жанровий живопис. Автор сюжетно-тематичних картин на історичну тематику, батальних творів, жанрових полотен, ліричних пейзажів. Сергій Миколайович усе життя був у захваті від живопису і писав весь час, поки були сили. «Живопис – це моя закоханість, яка, мабуть, у моїх генах. Якщо ти вже почав малювати, закінчити неможливо», – казав художник.

2025-03-21

21 березня відзначається Всесвітній день поезії.
Поезія – геніальне досягнення людства. Це велика сила, яка служить для людей способом вираження почуттів, переживань і захоплень. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року. І вперше Всесвітній день поезії пройшов у 2000 році в Парижі. В Україні Всесвітній день поезії почав відзначатися з 2004 року.
Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, Ліна Костенко – «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Поезія – один з найгеніальніших винаходів людства. Перефразовуючи слова поета Бориса Олійника, можна сказати, що поезія «нас охрестила на людину, піднявши з чотирьох до піднебесь».
У День поезії люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути.

>>>

2025-03-19

100 років від дня народження Фе́дора Тимофі́йовича Глущу́ка (19 березня 1925 — 12 березня 2009) — українського графіка; члена Спілки художників України.
Федір Глущук — плакатист за покликанням. В його доробку – книжкова й станкова графіка, він пробував свої сили і в монументальному мистецтві, створивши 1967 року, разом з В. Задорожним та В. Перевальським, вітраж для Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, присвячений великому Кобзареві. Та саме в плакаті найповніше розкрилися самобутній хист і зріла майстерність художника. Саме через образ людини, її обличчя, її постать, розкривав й доносив він до глядача актуальні ідеї сучасності. Прикладом цього є плакат “Тарас Шевченко” (1960), Художник – автор чудових ілюстрацій до Шевченкового «Кобзаря», оповідань Марка Вовчка, роману Панаса Мирного «Повія», оповідань А. Головка «Пилипко», «Червона хустина». Федір Тимофійович є автором робіт станкової графіки – «Тиша», «Іній», «Кладка», «Стара фортеця», «Туман над ставом», «Весна» та багатьох інших.
Федір Глущук залишив незабутній слід у світі графіки, ставши одним із найвизначніших графіків України.

2025-03-19

19 березня одній із найвідоміших українок сучасності Ліні Василівні Костенко виповнюється 95 років.
Костенко Ліна Василівна – видатна українська письменниця, поетеса. учасниця руху шістдесятників. лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка, премії Антоновичів, премії Франческа Петрарки, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Теліги. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.
Одного разу Вона написала: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, – у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», – і лишилася на все життя вірною цим словам.

>>>

2025-03-19

До 130 -річчя від дня народження М. Т. Рильського (1895 – 1964), українського поета, перекладача, публіциста

«Він України мав чарівну вроду,
Носив її наймення гордолиць.
Він виріс від суниць аж до зірниць,
Великий гранослов свого народу»

(Д. Павличко).

Ри́льський Макси́м Таде́йович (1895–1964)— один з визначних митців України ХХ століття, український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», академік АН України, голова Спілки письменників України (1943-1946) , проповідник гуманістичних, загальнолюдських цінностей, що не втрачають свого вагомого значення і сьогодні.
Близько шістдесяти років тривала діяльність М. Рильського в українській поезії. Як учений і критик він багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду; перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, теорії перекладу.
Максим Рильський лишив по собі 35 поетичних збірок, понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів. Вірші Рильського, перекладалися багатьма іноземними мовами, відіграли вагому роль у розвитку української поезії та сучасної світової літератури, музичного мистецтва.

>>>

2025-03-12

12 лютого 2025 року – 110 років від дня народження Михайла Михайловича Сапатюка (12 березня 1925 — 20 листопада 2000 ) — українського живописця , члена Спілки художників України . Він – яскравий представник закарпатської школи живопису .
Був сповідувачем мистецької правди-реалізму, як стилю і напрямку. Реалістичне письмо художника вирізняється самобутністю та гармонійністю, яскравою і насиченою кольоровою гамою, характерною для класичної закарпатської школи живопису.
Твори художника знаходяться в приватних галереях та збірках в США, Швейцарії, Англії. Канади, Ізраїлю, Німеччини, Японії, Австрії та інш.
Його проникливі настроєві краєвиди викликають позитивні емоції, несуть радість і втіху численним симпатикам і прихильникам його таланту – щирого і щедрого.

2025-03-11

11 лютого 2025 року -130 років від дня народження Василя Степановича Чучупака (11.03.1895 – 12.04.1920)/ Відомого українського отамана періоду Визвольних Змагань 1917–1921 років.
Він був шкільним учителем, а став легендарним отаманом Холодного Яру. Василь Чучупак – талановитий вояка, який об’єднав односельців у справжню армію та завоював авторитет серед найвідоміших командирів армії УНР.
Само він очолював у лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру, який співпрацював із Дієвою армією УНР. І саме його бійці брали участь у Першому Зимовому поході. Але ж мало хто знає, що офіційне військове вітання «Слава Україні!» вперше використали саме вояки Василя Чучупаки. Детальніше про героя можемо прочитати у автобіографічному романі Юрія Горліс – Горського “Холодний яр ” та романі Василя Школяра “Чорний ворон “.
Останній наказ легендарного отамана виконується й нині. Бойові традиції полку гайдамаків продовжує 93-та окрема механізована бригада ЗСУ «Холодний Яр».

>>>

2025-03-09

9 березня 2025 року виповнюється 211 років від дня народження Шевченка Тараса Григоровича (1814-1861) видатного українського поета, художника, гравера , етнографа, громадського діяча, перекладача, автора “Кобзаря”.
Шевченко – завжди сучасний. Пам’ять про Тараса Шевченка вшановують як в Україні, так і за її межами. У світі нараховується 1384 пам’ятників Шевченку – це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. Наукове вивчення життя, творчості та багатогранної діяльності Шевченка, а також його місця в історії Східної Європи та у світовому літературному процесі – предмет окремої науки – шевченкознавства.
Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть», – написав Іван Михайлович Дзюба. Блискуче сказано! Cаме ці слова і є ключем до сприйняття Тараса Шевченка. Вони ж є і шляхом до нашої перемоги.
Наразі, в умовах війни, коли російська федерація вкотре намагається знищити все українське, Шевченко актуальний як ніколи. Його поезія є потужним чинником формування українців як нації. Сьогодні Тарасове слово надихає мільйони українців на боротьбу за вільну Україну, підтримує їхню міць та прагнення до мирного і кращого майбутнього.

>>>

2025-03-06

6 березня 1925 року народився Валерій Ламах (1925 — 1978 ) – український художник , одна з найяскравіших постатей художньо-інтелектуального життя Києва другої половини ХХ століття. Він належав до кола інтелектуальних лідерів покоління шістдесятих. Серед друзів художника були Григорій Гавриленко, Валентин Сильвестров, Сергій Параджанов, Вілен Барський, Ернест Котков.
Художник, філософ, письменник, викладач, офіційно визнаний майстер монументального мистецтва і витончений авангардист, провісник “сучасного мистецтва”. В «Книгах схем», робота над якими триває 33 роки, він фіксує власну філософську концепцію світу, життя, творчості, вибудовує власну систему, свій “метод пізнання через споглядання, втілене у схему”. Серед українських митців покоління «відлиги» Ламах був одним із перших, хто звернувся до практики абстрактного живопису. Відомий український композитор В. Сильвестров присвятив пам’яті В. Ламаха твір «Лісова музика».
Ламах створив цілу низку художніх робіт в техніці розпису, мозаїки у Києві, Маріуполі, Тернополі. Оформлював екстер’єри і інтер’єри громадських будівель. Був творчим революціонером і руйнівником системи, в якій жив. залишивши після себе твори з теорії мистецтва, нетлінні фрески, мозаїки, живописні полотна тощо.

>>>

2025-03-04

04.03 – 210 років із дня народження Михайла Вербицького (1815-1870), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України.
Він заклав основи української симфонічної музики в Галичині, залишивши по собі десять симфоній. У його особі маємо першого галицького плідного театрального композитора (музика для численних оперет, водевілів, історичних драм) та композитора-гітариста.. Один з найавторитетніших митців України композитор Станіслав Людкевич у 1934 році відзначав: “Вербицький для нас є не тільки музикантом, а й також символом нашого національного відродження в Галичині”.

>>>