2025-04-29

29 квітня 2025 року – 150 оків від дня народження Модеств Менцинського (29.04.1875–11.12.1935)
Модест Менцинський – знаменитий тенор, якого Європа знала як чудового виконавця. Навчався у Львові в консерваторії в професора Валерія Висоцького. Дебютував у 1901 році у Франкфурті в партії Ліонеля в опері Ф. Флотова “Марта”. З 1903 до 1910 року був солістом оперного театру в Стокгольмі, виїжджаючи на виступи в різні міста Європи. У Львові в Міському театрі він співав у 1903 та 1909 роках. У 1912, 1924, 1925 і 1928 він концертував у Галичині (Львів, Станіслав, Коломия, Стрий та ін.). Це був митець світового масштабу, який залишив яскраву сторінку у світовій оперній культурі. За висловом Миколи Колесси «….тепер, з перспективи багатьох років, оцінюючи величезне значення Модеста Менцинського для української культури, ми можемо констатувати, що і в тодішних несприятливих умовах він вписав світлу сторінку в наш музичний літопис і наш народ може по праву гордитися своїм великим сином».

2025-04-28

Сьогодні, 28 квітня 2025 року – 100 років від дня народження Миколи Івасюка (1865-1937 ) – видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору. Він створив чимало картин з боїв Українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії, оскільки гаряче підтримував боротьбу українців за свою державу.. Широке визнання здобули іконостаси Миколи Івасюка в Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо – історичні картини.
На жаль, доля більшості його творів невідома, адже у 1937 році мистець став жертвою сталінських репресій і його роботи підпали під заборону і знищення. В Україні є не більше 15 картин Миколи Івасюка. На щастя, у колекції NAMU збереглася найцінніша робота художника, над якою він працював понад двадцять років (!) – «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». Крім усього, це найбільша картина експозиції музею – 367 х 538 см.

2025-04-26

26 квітня 2025 року – 135 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1937), українського поета Розстріляного відродження, перекладача, літературознавця, лідера неокласиків, видатного лектора, феноменального інтелектуала. Він належав до інтелігентського гуртка, що сформувався довкола художника Георгія Нарбута. М. Микола Зеров – не лише блискучий інтелектуал 1920-х. Це постать, актуальна доти, доки ми читаємо і міркуємо про українську культуру. Думки поета, “закодовані” в образи, не втрачають своєї естетичної цінності й нині.
Микола Зеров – людина, яка неймовірно відчувала слово.

2025-04-23

23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Це свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів та читачів, яке було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року.
Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості.
Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!
До Всесвітнього дня книги і авторського права в бібліотеці підготовлено книжкову виставку.

2025-04-21

21.04. 2025 р. – 110 років від дня народження Яце́нко Володи́мира Федосі́йовича (21 квітня 1915 —2010)
Український художник, майстер пейзажу, автор мистецтвознавчих праць. Член Національної спілки художників України.
Працював в галузі жанрового і пейзажного малярства: «Над Дніпром» (1957), «На Чернечій горі» (1960), «Новобудови Києва» (1965), «На Запоріжжі» (1964 — 1965), «Вітер» (1969), «Літній день» (1970) та ін. Автор монографії «М. С. Самокиш» (1945) і альбому «Микола Самокиш» (1979). Роботи Володимира Яценка представлені в художній колекції Острозького державного історико-культурного заповідника .

2025-04-18

18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць, започаткований з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС). Рішення про відзначення дати прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році.
В Україні це свято встановлене Указом Президента України «Про День пам’яток історії та культури» від 23 серпня 1999 року №1062/99 і створене на підтримку ініціативи багатьох вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’яток історії та культури і спрямоване на підвищення обізнаності громадськості з розмаїттям вітчизняної культурної спадщини та необхідністю її збереження для майбутніх поколінь.
Мета свята – підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.
Бібліотека УКД пропонує читачам добірку книг, які ознайомлюють читача з унікальними пам’ятками історії та культури України. Книги, представлені на виставці розповідають про визначні місця України – церкви, собори, замки і фортеці.

2025-04-18

Іван Гордійович Катрушенко (1925 — 2012) — український художник; член Спілки художників України. 100 років від дня народження.
Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953), де викладачами були Семен Лазеба, Роман Сельський, Григорій Смольський, Микола Федюк, де й працював старшим викладачем (1963—65). У 1953—1963 роках працював науковим співробітником Музею українського мистецтва у Львові (1953—63). Багато років був головою секції графіки у Львівській обласній Спілці художників. Учасник республіканських та всесоюзних мистецьких виставок від 1960 року.
Основні галузі творчості Івана Катрушенка — станкова і книжкова графіка (плакат, екслібрис); основна техніка — ліногравюра. Окремі роботи митця зберігаються у Національному музеї у Львові, зібранні Львівської академії мистецтв.

2025-04-17

17 квітня – 170 років від дня народження Марії Карпівни Тобілевич (Садовської-Барілотті) (1855-1891). Співачка-сопрано, драматична акторка, сестра І. Тобілевича, М. Садовського і П. Саксаганського.
Мистецький шлях Марії тривав недовго – усього 12 років. Життя також – лише 36. Однак і за такий короткий термін можна встигнути так багато, щоб про тебе згадували й через століття. Сучасники називали її «українським соловейком». Виступила майже в усіх жіночих оперних партіях.
М. К. Садовська-Барілотті увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 рр. XIX ст. Однією з найсильніших ролей Садовської-Барілотті була роль Софії в драмі «Безталанна».
анас Саксаганський, брат Марії, згадував про її спів так: «Передати характер її співу неможливо: в ньому відбивався весь нарід, його поезія, його почуття».